Запальні захворювання середнього вуха - одні з найбільш поширених захворювань у дітей. Практично немає дитини, яка б хоч раз у житті не хворіла отитом. Перебіг захворювання може бути бурхливим, рецидивуючим, часто переходить у хронічну форму, а головне - може ускладнюватись важкими внутрішньочерепними захворюваннями. Саме тому важливим аспектом є своєчасне виявлення, правильна диференціація процесу та призначення адекватного комплексного лікування запальних захворювань середнього вуха.
Здорова барабанна перетинка
У більшості випадків педіатру або сімейному лікарю доводиться першими діагностувати гострий середній отит у дитини та вирішувати питання лікування і профілактики. Від педіатра, від сімейного лікаря, від їхніх знань буде залежати не тільки швидкість одужання, але і стан слуху дитини у її подальшому житті, а інколи і саме життя.
Виникнення, перебіг та наслідки гострого середнього отиту надзвичайно різноманітні. Загалом визначають дві форми перебігу гострого середнього отиту: катаральну та гнійну.
Етіологія катаральної форми здебільшого пов'язана з порушеннями функції слухової труби (алергічний риніт, гострий і хронічний риніти, аденоїдні вегетації, синусити та ін.) і утворенням внаслідок цього транссудату в барабанній порожнини. Перебіг захворювання відносно легкий, але нажаль внаслідок недооцінювання його наслідків часто переходить у хронічну форму, особливо поширену у дитячому віці, - хронічний ексудативний середній отит.
Катаральний середній отит:
Гострий гнійний середній отит, як правило являється ускладненням інфекційних або вірусних захворювань переважно верхніх, рідше нижніх дихальних шляхів. Своєчасна діагностика і правильне лікування зазвичай призводять до повного одужання та зникнення загальних симптомів, закриття перфорації барабанної перетинки (якщо така мала місце) і повного відновлення слухової функції. Нажаль, так буває не завжди.
Отоскопічна картина перфорації барабанної перетинки (біла стрілка) та мірингосклерозу (жовта стрілка)
Одним з варіантів перебігу хвороби є виникнення і розвиток адгезивного середнього отиту внаслідок збереження ексудату в барабанній порожнині, наступною його організацією з утворенням спайок.
Одужання доволі часто буває уявним. Загальні симптоми зникають, ендоскопічна картина барабанної перетинки нормалізується, перфорація, якщо вона мала місце, закривається і рубцюється, слух відновлюється практично до норми. Однак невдовзі, через кілька місяців або року усі симптоми проявляються знову. При активному лікуванні, здавалося б, запальний процес у середньому вусі швидко ліквідується, проте він знову виникає з утворенням нової перфорації, - такий перебіг захворювання характерний для рецидивуючого середнього отиту. Небезпека при цьому захворюванні полягає не тільки у стійкому зниженні слуху, але і у тому, що досить часто утворюється стійка перфорація барабанної перетинки, яка визначає головну ознаку переходу захворювання у хронічний гнійний середній отит. Витікання гною з вуха може спостерігатися при такій перфорації періодично або бути постійним.
На будь якому етапі гострого або хронічного середнього отиту можуть виникати ускладнення. Їх умовно можна поділити на дві основні групи.
- І. Ускладнення пов'язані з втягненням у патологічний процес утворів, які розміщені в основі скроневої кістки:
- - параліч лицевого нерва;
- - лабіринтит.
- ІІ. Ускладнення, які виникають внаслідок поширення гнійного каріотичного процесу на утвори внутрішньочерепної порожнини, які розміщені в безпосередній близькості до скроневої кістки:
- - Мозкову оболонку - менінгіт;
- - Скроневу або тім'яну долю головного мозку - енцефаліт, абсцес мозку;
- - Сигмовидний синус - сепсис;
- - Півкулі мозочка - абсцес мозочка.
Усі ці ускладнення поєднує отогенне походження.